/Files/images/metod_rabota/шмв.jpg

Положення про школу молодого вчителя

Положення про наставництво

Завдання:

- створення молодим учителям умов для набуття практичних навичок, необхідних у педагогічній роботі на посаді, яку вони займають;

- розвиток умінь застосовувати теоретичні знання, здобутті в педагогічному інституті,у конкретній практичній роботі;

- вивчення ефективного педагогічного досвіду й освоєння різноманітних методів і сучасних освітніх технологій;

- виявлення ділових рис молодого спеціаліста з метою підвищення відповідальності за оволодіння професійними навичками.

Пам'ятка молодому вчителеві

  • Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця.
  • Пам'ятай: без знання стану здоров'я дітей неможливе правильне навчання і виховання.
  • Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.
  • Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними.
  • Пам 'ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи.
  • Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців.
  • Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці.
  • Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.
  • Частіше всміхайся.
  • Пам'ятай', твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.
  • Плануючи свої перші уроки, подумай: як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити.
  • Пам 'ятай'. якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички; які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна.
  • Пам 'ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою.
  • Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.
  • Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам'ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.
  • Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу.
  • Пам 'ятай: кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.
  • Пам'ятай: основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.
  • Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45" хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог.
  • Пам'ятай слова А.Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу».
  • Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов'язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.
  • Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку.
  • Пам'ятай слова В.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».
  • Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ

  1. Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.
  2. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.
  3. Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів осягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).
  4. Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів.Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
  5. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальні для даного матеріалу і для даних учнів.
  6. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.
  7. Продумай структуру уроку і зафіксуй усе знайдене в план-конспекті.
  8. Підготуй наочні й навчальні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.
  9. Повтори подумки або вголос вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.
  10. Спитай себе: «Ти готовий до уроку?»

ПОРАДИ МОЛОДОМУ ВЧИТЕЛЮ

Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.

Поясніть учням мету, завдання уроку.

Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.

Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці – пропонуйте учням більше писати, розв'язувати прикладів.

На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід. Під час використання технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.

Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.

Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.

Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. В перших-сьомих класах обов'язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

Пам'ятайте: кожний урок не повинен бути схожим на попередній.




Десять порад молодому вчителю
від Семена Богуславського, канд. пед. наук, директора московської школи № 1274 ім. В. В. Маяковського, заслуженого вчителя Росії, академіка Академії творчої педагогіки

Погано, коли на молодого вчителя дивляться тільки перспективно. Зазвичай згодом він стає більш умілим, самостійним, придбає навички, опанує прийоми, досягне майстерності. Але в той же час він може втратити ту безпосередність і чари молодості, риси, притаманні тільки молодому вчителю, що інколи наближають до нього учнів сильніше, ніж мудрість літнього майстра. Моїм першим учням, напевно, було цікавіше зі мною, ніж нинішнім. У школі обов'язково мають бути молоді вчителі. Без них життя нудне, нецікаве, прісне.

Порада перша: не вважай школу місцем, не зовсім гідним застосування твоїх видатних здібностей, місцем, куди тебе як би заслали. Школа не має потреби у твоїй полегкості. Так, вона тебе чекає, і, можна сказати, з розкритими обіймами, вона хоче, щоб ти в ній був, але в неї є достоїнство. І це достоїнство - діти. Тому не треба дивитись на школу спогорда, не треба робити їй послугу.

Так що відразу орієнтуйся на школу й саме з нею пов'язуй свої честолюбні мрії. Тим більше що хороший учитель краще посереднього поета чи актора. Справа не в тому, яка професія, а в тому, наскільки вона тобі підходить. А ось у цьому варто розібратись. Але не можна розібратись на бігу. Треба попрацювати з повною віддачею, треба викластись. І для цього треба вважати школу своєю справою, а не чужою, куди ти потрапив випадково. Розібратись - це значить зрозуміти, чи до душі тобі праця вчителя. Ось ти й постарайся зрозуміти, твоя це справа чи дядька. Але не квапся з висновками.

Далі вникни в мою другу пораду. Знайди себе, свій образ. Учитель індивідуальний, інакше не може бути й мови про творчість. Це не виключає наслідування, особливо спочатку. Навпаки, придивляйся до майстрів. Бери на озброєння те, що тобі здається твоїм, що тобі до вподоби. Не треба розуміти творчість як винахід пороху. Педагогіка існує стільки, скільки існує світ. Прийоми та знахідки не вмирають із майстром, вони передаються його учням і послідовникам. Але кожний справжній учитель, навіть переймаючи, залишається собою. Як же розпізнати, що в тобі твоє, а що - чуже? Краще тебе самого цього ніхто не знає. Звичайно, треба прислухатись до думок, у тому числі і критичних. Але якщо в тебе не буде внутрішнього відчуття істини, ти будеш не вчитель, а «чого бажаєте?». Це інша крайність, на противагу зарозумілості.

І потім, хто сказав, що вчитель створює свій образ раз і назавжди? Маяковський писав про художника Келіне: «Кращий учитель. Твердий. Мінливий». Образ - не схема, а жива особа. У будь-якому випадку він має бути твоїм і він мусить бути живим, а не маскою.

Порада третя: не замикайся у своєму вчителюванні. Якщо вчитель - тільки вчитель, це нудно. Грай на гітарі, співай, пиши вірші, грай у волейбол, ходи в гори, збирай марки, бувай у театрі та на виставках. Розширюй коло друзів і знайомих. Спілкуйся з найрізноманітнішими людьми. Люби життя в різних його проявах. Ти повинен бути цікавим дітям, але це не вийде, якщо ти зосередишся тільки на самому собі. Крім обов'язкової програми в тебе, як у майстра-фігуриста, повинна бути чудова довільна програма.

І знову ж, треба пам'ятати, що всі прояви особистості індивідуальні. Не треба штучно культивувати в собі якості, що тобі не притаманні. Універсальність не обов'язкова. Не треба писати віршів, якщо в тебе немає здібностей. А найголовніше тебе мусять цікавити люди. Не виключай спілкування зі свого життя. Інакше засохнеш, як зламана гілка.

Захопленість, багатобічний інтерес потрібні вчителю не просто так, самі по собі, а у зв'язку з особливістю його професії. Не даремно про вчителя кажуть, що він і швець, і жнець, і на дуді грець.

Тому моя четверта порада: пам'ятай про комплексний характер учительської праці. Усе має значення, усе потрібне: й ерудиція, і методика, і позакласна робота, і психологія спілкування, і любов до дітей, і дисципліна. Не треба це розділяти, це все взаємозалежне. І якщо ми говоримо про це окремо, те це чисто умовно. Поміть: будь-яка розповідь про школу, епізод, навіть анекдот має в собі комплекс учительських якостей. Інакше виходить безглуздо, смішно або навіть гірше того - непрофесійно.

Ти можеш заперечити, що тобі відомі вчителі, які добре знають свій предмет, але не володіють методикою, або такі, котрі тільки дають уроки, а після дзвінка їх як корова язиком злизала, або такі, в яких діти стоять на головах, а вони репетують на них і ображаються. Так, я теж таких знаю. І раджу тобі пам'ятати, щоб ти таким не був, що вони нещасливі, так само як і їхні учні.

Я би з радістю сформулював свою п'яту пораду так: будь щасливим. Правда, це більше схоже на побажання, ніж на пораду. Тоді я скажу так: будь оптимістом! Вір! Жахливо, коли вчитель не бачить нічого хорошого ані в сьогоденні, ані в майбутньому. Створюй плани, нехай іноді нездійсненні, але конструктивні.

У житті кожному буває важко й гірко, у кожного трапляється нещастя й горе. І вранці, буває, не хочеться вставати та йти до школи. І навіть діти часом так набридають... Але треба себе переборювати. Життя - це подолання важких і навіть критичних ситуацій.

Так, ми іноді йдемо на різного роду компроміси, і це не суперечить тому, що я тільки що сказав. Це апеляція до розуму. Безкомпромісність - це впертість і невміння мислити перспективно. Але мета все одно повинна бути. І не тільки мета уроку, і не стільки мета уроку, скільки мета всього твого вчителювання.

Діти не повинні бачити в тобі невдахи. Невдах не люблять. Навіть якщо щось не буде виходити, усіма силами руйнуй можливе враження, що в тебе не виходить узагалі. Усередині в тебе, дорогий мій, повинно бути все чітко й упевнено.

Шоста порада може видатись банальною: будь чесним і правдивим. «Подумаєш, - скажеш ти, - я сам це учням щодня кажу». І дарма. Щодня це казати не треба. Сказав один раз, і вистачить. Але так, щоб діти тобі повірили. Діти дуже високо цінують чесність. «Так нечесно», - це вкрай негативна оцінка. Хоча суцільно і всюди вони хитруни та брехуни. Скажу відверто: я теж іноді брешу. Не обманюю принципово, а так... прибріхую для красоти.

Порада сьома теж не нова: цінуй гумор у спілкуванні з учнями. Якщо ти сам, як кажуть, не блищиш дотепністю, цінуй гумор в інших. Не бійся смішного, не бійся бути смішним сам: бувають зовсім безневинні й необразливі смішні ситуації. Інша справа, якщо над тобою сміються постійно, якщо ти взагалі смішний - це все!..

Не треба дивитись на гумор, як на прийом. Усе, у тому числі й гумор, повинно бути природно й доречно. Деякі вчителі сердяться, коли діти сміються. Навіть виганяють їх із класу. І дарма. Будь-якою ситуацією на уроці, у тому числі і смішною, учитель має володіти. І якщо вчитель сказав: «Посміялися, і вистачить», клас повинен підкоритись. Треба пам'ятати й те, що сміх може боляче ранити. Він, як казав Маяковський, - грізна зброя. Тому треба знати межу, бути обережним і тактовним.

Порада восьма: будь природним, не прикидайся, не намагайся здаватись розумніше та краще, ніж ти є. Даремно: діти тебе все одно розкусять. Часто вчителя порівнюють з актором, і в цьому є свій резон. Але вже якщо ти граєш роль, нехай вона буде твоєю. Грай себе. І не перегравай! Подібність між учителем та актором полягає, можливо, у тому, що і той і інший виходять на аудиторію, на публіку. Якщо між акторами та глядацьким залом не встановлюється невидимий контакт, спектакль провалюється. Так і у класі. Деякі кричать і стукають кулаком по столу, а дітям не страшно. Інші говорять тихо й дивляться вбік, але якесь чаклунство заворожує дітей, і вони не зводять з учителя очей. Це феномен учительського гіпнозу, такого, утім, тендітного, але солодкого.

Більше за все я не люблю, коли вчитель на уроці не говорить, а декламує чи виступає. Він - начебто вже й не він, а хтось інший, за його поняттями, краще того, яким він є насправді, а насправді - гірше, тому що штучніше. Він прикидається, і це всім зрозуміло. Тим часом романтики, захоплені вчителі не обов'язково говорять із пафосом. Справжніх крил, що підносять їх над повсякденністю, часом нікому не видно, і зовні людина виглядає зовсім звичайною. Але в цих людях є щось дитяче, вони й поводяться іноді майже як діти.

Порада дев'ята виникає з восьмої: не уявляй про себе більше того, що ти є насправді. Знай собі ціну й будь скромним, не втрачаючи достоїнства. Не треба здаватись, треба бути.

Не бійся честолюбства і не слухай ханжей і бездарних заздрісників. Але честолюбство мусить бути всередині, демонструвати його непристойно. Честолюбство, усе-таки, відіграє допоміжну роль як стимулятор справи. Головне - справа. Це - твоє кредо, запам'ятай! Ти ж завжди на очах, тим більше в дітей, які все бачать і все зауважують. Від їхнього уважного погляду не вислизає нічого! І ти не думай, що думкою дітей, їхнім ставленням можна зневажати. Тому що вони і є твої головні цінителі та судді, вони, а не начальство, і навіть не твої колеги та друзі.

Якщо не марнославство, то що ж повинно бути в основі твого життя та роботи? Твоя громадська позиція. І моя остання, десята порада: знайди її. Я кажу «знайди», але, можливо, вона в тебе вже є, ця позиція. Можливо... Але вона формується, стабілізується та кристалізується у справі. Міркувати про політику, про патріотизм, про інтернаціоналізм усі майстри. Але не поповнюй і так численні ряди «пікейних жилетів». Пам'ятай, що в тебе є діти, і ця позиція потрібна їм.

Громадська позиція насамперед - моральна. Запам'ятай: які би прекрасні підручники ми не видавали, які б чудові програми не складали, справжній провідник громадської ідеї - ти. І від тебе залежить, чи дійде ця ідея до розуму й серця учня в цілості та чистоті чи буде так хитромудро перевернена й перекручена, що результат виявиться прямо протилежним.

І, нарешті, останнє: не сприймай ці поради як якусь подобу скрижалей чи безапеляційного проголошення непорушних істин. Я не оракул. Абсолютних правил, придатних на всі випадки життя, не знаю. Думай сам!

Автор: С. Богуславський




На допомогу наставнику молодого вчителя

Зміст і форми роботи наставника зі стажистом

1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.

2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів із їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз.

4. Випереджувальне відвідування стажистом уроків, що проводяться наставником.

5. Спільне зі стажистом складання календарно – тематичних планів, конспектів уроків.

6. Допомога стажисту в розробці уроків, позакласних заходів.

7. Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвіти.

8. Ознайомлення стажиста з науково – методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.

10. Допомога у роботі з «важкими» дітьми, сім’ями.

11. Залучення стажистів до методичної, громадської роботи.

Анкета
для наставника молодого вчителя

Просимо вас поділитися своїми думками про проблеми наставництва.

Дайте відповіді на такі запитання:

1. Скільки років працює вчителем ваш стажист? Який він, ваш молодий учитель?

2. Що він знає (підкреслити): теорію предмета, основи психолого - педагогічної науки, основи психолінгвістики, методику викладання предмета.

3. Чи вміє він ( необхідне підкреслити): правильно будувати урок: так, ні, визначити триєдину мету уроку: так, ні; створювати навчально –мовленнєві та проблемні ситуації: так, ні ; активізувати діяльність учнів: так, ні. Яким чином? Керувати класом на уроці: так, ні; поводити диференційовану роботу на уроці: так, ні. Які етапи уроку може планувати краще (перерахувати).

4. Чи вміє організовувати позакласну роботу з предмета ?

5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід ?

6. Чого ще не вміє ваш стажист (перерахуйте його слабкі сторони самостійно). Причини такої ситуації: небажання працювати; слабка підготовка у ВНЗ; відсутність педагогічних здібностей; безвідповідальність.

7. У чому ви надали допомогу вашому стажисту ( перелічіть види роботи з молодими вчителями) ?

8. Що, на вашу думку, є головним у наставництві ?

9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення системи наставництва .

Анкета для вивчення запитів молодих учителів

1. Із якими труднощами ви стикаєтесь в процесі використання навчально-матеріальної

2. Чи задовольняє вас розклад уроків, позакласних заходів ?

3. Що можна зробити для підвищення рівня роботи Школи молодого вчителя ? Чи допомагає вона вам у роботі?

4. Які форми роботи Школи молодого вчителя вам запам’яталися ? Чому?

5. Чи задовольняє вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка існує в школі?

6. Що нового ви дізналися під час відвідування уроків свого наставника?

7. Які методи ви опанували, які вміння вдосконалили протягом року?

8. Яку методичну допомогу ви хотіли б одержати від методичного кабінету відділу освіти?

Кiлькiсть переглядiв: 930